Головна » Архів матеріалів


Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук переконаний, що децентралізація освіти – це не лише фінанси та мережа, це нова організація навчального процесу. Про це він сказав під час інтерв’ю Громадському радіо.

Вітаю всіх, ви слухаєте "Територію", програму про права і владу місцевих громад. При мікрофоні – авторка та ведуча Ірина Соломко. Сьогодні у нас в гостях Ігор Лікарчук – директор Українського центру оцінювання якості освіти.

Ірина Соломко: Дуже багато побоювань у людей викликають зміни в системі освіти, які ми очікуємо разом з процесом децентралізацією. Чи варто їх боятися?

Ігор Лікарчук: Я вважаю, що до децентралізації управління освітою ми занадто довго йшли і занадто багато втратили часу. Якщо ми говоримо саме про систему освіти, то вона найменш реформована. В ній відбулись найменші зміни, порівнюючи з часів СРСР.

З’явились нові заклади освіти, щось ще. Але система управління, яка була максимально централізованою та забюрократизованою, вона у нас практично не змінилась. Це запізнення майже на 20 років привело до того, що у нас освіта є вкрай неефективною.

Якщо ці зміни не відбудуться, то про якісь перспективи освіти на території сіл і селищ нам говорити не можна. Потрібно починати. Але це болісний процес.

Ірина Соломко: Для людей вкрай важливо, щоб на території громади залишилась школа.

Ігор Лікарчук: Мені за моє життя доводилось брати участь в багатьох зібраннях територіальних громад, на яких вирішувалось питання про існування тієї чи іншої школи.

Є дві точки зору. Одна – коли починаєш доказувати, що вашій школі не можливо привести кваліфікованого вчителя іноземної мови, інформатики, навіть фізики, бо годин нема, немає за що платити зарплату. Велика кількість л ... Читати далі »
Переглядів: 809 | Дата: 04.04.2015



1. Учитель

Міжнародне дослідження успішних педагогічних систем середньої освіти, проведене Майклом Барбером визначило серед найголовніших впливів на результативність середньої освіти такий фактор як висока кваліфікація вчителя та його соціальний статус…[1].

На жаль, аналіз українських освітніх реалій дає підстави для невтішних висновків щодо присутності цього фактора у вітчизняній школі. Доводиться констатувати наступне:

1. В Україні неабиякими темпами відбуваються процеси професійної деформації вчителя, які переростають у процеси професійної деградації. Як наслідок, у педагогічних колективах сформувався чималий прошарок тих, хто не може й не хоче працювати по-новому.

2. В Україні зруйновано систему підготовки кваліфікованих педагогічних кадрів.
Після того як наші педінститути стали педуніверситетами й почали готувати за контрактом фахівців із економіки, права, менеджменту, торгівлі, політології, культурології…, кафедри педагогіки, психології, фізіології, методик викладання поступово стали другорядними в неписаних рейтингах важливості.
Досі єдиною перепусткою до роботи в школі, дитячому садку чи ПТНЗ є диплом про вищу освіту, але жодної відповідальності за якість підготовки майбутнього вчителя, як, до речі, й інших фахівців, українські ВНЗ не несуть. Не передбачено такої відповідальності й новим Законом «Про вищу освіту».

3. У загальноосвітніх навчальних закладах відсутня адекватна викликам часу практика атестації, яка зараз є бюрократичною заорганізованою процедурою з відверто корупційним присмаком. Підтвердженням цього є той факт, що атестацію УСПІШНО проходять практично ВСІ педагоги.

З ... Читати далі »
Переглядів: 1257 | Дата: 20.02.2015



Автор: Ігор Лікарчук

Усе-таки гарна штука Facebook. Кілька рухів мишкою і ти на стіні (сторінці) людини, яку можеш, сидячи у зручному кріслі, похвалити, підтримати чи, навпаки, образити, сказати їй «у вічі», як тобі здається «правду», або вилити на неї цілу помийницю бруду... І при цьому показати рівень свої культури: внутрішньої, мовленнєвої, комунікаційної. Ось так на нашій стіні у Facebook після посту про необхідність змін у системі управління освітою України з’явився коментар однієї відвідувачки. Якби не текст коментаря, ніколи б не подумав, що його автором є... директор ліцею. Між іншим, у наших друзях по соцмережі вона не числиться, особисто з нею я не знайомий. Але, користуючись тим, що право доступу до стіни надане усім бажаючим, вона ним скористалася. І написала таке: (орфографія та пунктуація збережені повністю):

«Пане, Ігорю, радо повідомляю вас, що мене на роботу наймає держава, (так як і вас), яка делегувала місцевим органам влади повноваження в галузі освіти. Держава, як замовник освітніх послуг, платить мені зарплату, а я маю, посадові обов'язки, які виконую і щорічно звітуюсь перед громадськістю про свою роботу. Я і без ваших рекомендацій працюю на благо дітей, яких навчаю. В ввіреній мені державою школі, навчається більше тисячі дітей і мережа стабільна з року рік. Ви вважаєте свою думку єдино правильною, але, це хибний шлях. Не дарма сказано, "сім раз одмір і один раз відріж". Це народна мудрість, виправдана історично».

Не буду розповідати, що жодних рекомендацій, як усних, так і письмових, пані директору я не надавав. Також не будемо у цій статті вдаватися у сутність питань типу «Хто є замовником освітніх послуг?» чи «Хто кого н ... Читати далі »
Переглядів: 854 | Дата: 02.02.2015



Сподіваюсь, нікого не потрібно переконувати принаймні у двох значимих речах:

1. Загальний стан здоров’я дітей шкільного віку не є нормальним.

2. Протягом навчання у школі стан здоров’я має тенденцію погіршуватися.

Загальні фактори впливу на фізичне здоров’я дітей

Має місце дуже багато чинників, кожний з яких впливає на стан здоров’я дитини зокрема:
генетична спадковість, «подарована» попередніми поколіннями родичів. Найчастіше ми стикаємось із тим, що лежить на поверхні, наприклад, це проблеми із зором(короткозорість і т.і.);
обставини зачаття дитини її батьками та обставини її виношування (ранній або пізній токсикози, зриви вагітності), фізичні або психічні травми вагітної матері тощо);
пологи - своєчасні або передчасні, природні або штучні (кесаревий розтин). Також надзвичайно важливими є кваліфіковані, не травмуючі дії акушерів;
середовище, в якому дитина перебуває у перші дні, місяці, роки - пологовий будинок, сім’я, дитячий садок, школа;
рівень культури батьків щодо здоров’я власних дітей, на жаль, в середньому, низький,
окремим чинником вимушений виділити переважно несприятливе екологічне оточення, в якому зростають діти. По-перше, це наслідки Чорнобильської катастрофи 1986р., що вплинули на їх здоров’я через батьків або безпосередньо (питна вода, їжа, повітря, радіаційний фон). По-друге, в окремих місцевостях (наприклад, Кривий Ріг Дніпропетровської області) рівень промислового екологічного забруднення зашкалює багато років. По-третє, сумнівна якість питної води, яка поступає з кранів водопроводів і, можливо, окремих колонок, колодя ... Читати далі »
Переглядів: 1501 | Дата: 08.01.2015



Подарунок від популярного літературно-художнього журналу «ДНІПРО» для всіх навчальних закладів України: від сьогодні і до Нового року Ви маєте змогу читати електронну версію журналу на нашому сайті БЕЗКОШТОВНО! Пароль для входу – 85J8S7

Сучасна проза та поезія, драма, критика, інтерв'ю з відомими драматургами, режисерами і акторами – все це ви знайдете на сторінках нашого видання!
Наш журнал – найдавніший україномовний літературно-художній часопис, який публікує творчість не лише визнаних сучасних письменників, а й твори молодих маловідомих авторів!
Журнал виходить щомісячно в електронному вигляді на сайті www.dnipro-ukr.com.ua.
Найкращі ж твори друкуються у збірному квартальному номері!

Передплатити обидві версії журналу можна в будь-якому поштовому відділені України, на сторінці передплати нашого сайту
http://www.dnipro-ukr.com.ua/index.php?page=subscriptions&language=ua
або за номером (044) 454-12-80.

Запрошуємо до читання!
Переглядів: 685 | Дата: 27.11.2014



Перш ніж викласти міркування з обраної теми, зобов’язаний спочатку звернутися до типології директорів шкіл: такої, яка склалася на теренах України за роки її незалежності. З авторів, що пишуть про шкільну освіту, найбільш чітко та послідовно такі узагальнення вдаються В. Громовому.

Тому дозволю собі навести декілька визначених ним типів директорів шкіл.

1. Директор-господарник

Як правило, на передній план виходять такі властивості директора, як здатність щось вибити, роздобути, випросити...

2. Директор — «священна корова»

Має авторитет у нинішньої влади як канонізований колись «маячок». Іноді — й авторитет у місцевих «авторитетів». Головний зміст роботи такого директора — «спочивання на лаврах» та колекціонування чергових відзнак.

3. Директор, якого не чекали

Як правило, вони очолюють навчальні заклади нового типу — ліцеї, гімназії, приватні школи.

На них справді не чекали — молодих, енергійних, сміливих, у чомусь жорстоких і безапеляційних «вискочок», ерудованих і насмішкуватих, далеких як від альтруїзму, так і від меркантильності. Людей, які не бояться говорити правду у вічі «високому начальству», які не вміють гнути спину, живуть весело, жадібно, розумно і, всупереч обставинам, радісно.

4. Директор-науковець

Для нього школа — це недописана дисертація, яка повинна стати трампліном до спокійного викладацького життя в місцевому педагогічному університеті. Основна його функція — ведення «ввімкненого спостереження» за процесом реалізації тих чи інших педагогічних ідей в освітньому просторі школи.

5. Директор — «паперовий король»

Голов ... Читати далі »
Прикріплення: 1
Переглядів: 2132 | Дата: 04.11.2014



Мне хотелось написать колонку о состоянии украинских туалетов и о нашем стремлении в Европу еще год назад. Затем случился Майдан, и писать о туалетах стало совсем некстати. Теперь в стране война, скоро выборы, о каких туалетах может идти речь? Тем не менее, именно сейчас обсуждение этой темы своевременно как никогда.
Мы не станем цивилизованной страной, пока придорожные зоны, коридоры подъездов, арочные проходы между домами, подземные переходы и прочие объекты городской среды не перестанут служить туалетами.
Мы не можем считаться цивилизованной страной, пока дети в сельских школах ходят в выгребные ямы, а в городских – становятся ногами на унитаз. Как театр начинается с вешалки, так и страна начинается с туалета, его доступности и культуры пользования. Потому что туалет – это не про какую-то абстрактную демократию или свободу слова. Туалет – это про уважение к базовым потребностям homo sapiens, про возможность удовлетворить их достойно.
Однажды мне довелось сопровождать маму в Национальный институт рака. На все девятиэтажное здание института был лишь один доступный для посетителей туалет на первом этаже здания. Туалет на каждом последующем этаже предназначался только для персонала.
Важная тетя в халате высокомерно объясняла страдающим физически и морально людям, что туалет закрыт от посторонних, отправляя пациентов на первый этаж. Люди, молча и покорно решали свою туалетную проблему. Медперсоналу не приходило на ум, что ограниченный доступ к туалету в любом публичном месте идет вразрез с элементарным уважением человеческого достоинства.
Недавно коллега-адвокат показал фотографию объявления, которое он увидел в Подольском районном суде города Киева: "Т ... Читати далі »
Переглядів: 867 | Дата: 10.10.2014



В Україні навантаження педагогічних працівників у середній школі вираховується в академічних годинах і становить 18 годин при 36-годинному робочому тижні, або 630 годин при 35-тижневому навчальному році. У ці 18 академічних годин включається лише «горлові» години, тобто проведення уроків. Решта робочого часу вчителя ділиться між методичною роботою, підготовкою до занять, перевіркою зошитів, виконанням обов’язків класного керівника, наглядом за учнями під час перерви, спілкуванням з батьками учнів, участю у засіданнях педагогічних рад, директорських нарад тощо.

Лише деякі види роботи оплачуються додатково у вигляді надбавок до заробітної плати, зокрема, за класне керівництво надбавка становить 20-25%, за перевірку зошитів – 10-20% (зазвичай в залежності від спеціальності вчителя), за завідування майстернями – 15-20%, завідування навчальними кабінетами – 10-15% (але спеціалізованими кабінетами, за даними Держстату, обладнані лише трохи більше половини українських шкіл, тому за наявного фінансування цю надбавку має змогу отримувати досить обмежена кількість вчителів).

Надбавки встановлюються адміністрацією навчального закладу, але усталеною практикою є встановлення розміру надбавок місцевим (районним чи міським) органом управління освітою, що визначає бюджет навчального закладу.

На відміну від України, навантаження вчителя практично у всіх європейських країнах визначається не лише кількістю уроків, а й астрономічним часом: встановлюється річний та/або тижневий робочий час вчителя, в якому власне навчальне навантаження становить лише певну частку. Таким чином, «робочий час» може включати всі робочі години, що визначаються умовами державної служби (оскільки у ряді країн вчителі мають статус державних службовців) чи індивідуальних контрактів незалежно від того, чи присвячені вони безпосереднь ... Читати далі »
Переглядів: 1526 | Дата: 10.10.2014



СПІЛКУВАННЯ

Зі свого багаторічного досвіду ми знаємо, що учням властиво поєднувати непоєднуване – любити свою школу, учителів і майже ненавидіти шкільні уроки. Чому так? Тому, що школа є найкращим для цього віку місцем спілкування, у тому числі й з учителями. Школярі завше готові з ранку до вечора організовувати та проводити різні шкільні чи класні заходи, бути їхніми глядачами тощо. Їхній настрій псується лише з моменту, коли звучить дзвінок на урок, бо там на них чекає НАУКА. Хочемо ми чи ні, а у своїй місії школа не може обмежитись лише організацією спілкування школярів, їхнім залученням лише до культурно-спортивної сфери діяльності. Питання засвоєння основ наук та формування наукової компетентності випускників не може виноситись за дужки головного завдання школи.

Найвища цінність сучасної школи в тім, що вона береться за щоденну допомогу кожному учневі навчатись у тій мірі, на яку він здатен, і весь час піднімає планку його індивідуальної спроможності. Цим сучасна школа принципово відрізняється від радянської, яка була готова просто за так не ставити «двійок», тільки б учень зростав слухняною істотою. Іншими словами, актуальним стає вміння ЛЮБИТИ учнів, а не формувати їх під ідеологічні. У свою чергу випускники полюблять державу, якщо та поставить себе ГІДНИМ чином, тобто буде боронити ті цінності, котрі людей роблять людьми, як їх і вчать у школі. Коли у спілкування вчителів з учнями на основі поваги та любові органічно вплітається науковий зміст, навчальний процес на такій «заквасці» й робить ту школу, яку учні люблять не тільки як таку, а й за навчання в ній. І школа стає ефективним суспільним механізмом.

ПОСІБНИК

Одним з прак ... Читати далі »
Переглядів: 798 | Дата: 08.10.2014



Районний рівень управління освітою є ключовою підсистемою в процесі реформування системи освіти в Україні. Саме на цьому рівні безпосередньо відбувається організація процесів забезпечення життєдіяльності загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів, проведення первинного моніторингу якості знань, координація методичної роботи, реалізуються десятки регламентованих і нерегламентованих функцій тощо. Начальник районного управління освіти (РУО) є «польовим командиром» у системі освіти. Опитування цієї категорії керівників дає матеріали для серйозних роздумів.

Відповідаючи на питання, що було ключовим чинником при їхньому призначенні на посаду начальника РУО, 89,5 % респондентів назвали професійну компетентність, у той час як 10,5 % вказали приналежність до певної політичної сили. Практично протилежний результат отримано щодо причин, які впливають на звільнення з посади. Так, 63,2 % опитаних вважає, що найбільш суттєвим є політичні чинники. Низький професійний рівень назвали 21,1% учасників опитування. 15,8% послалися на природну ротацію кадрів (вік, зміна місця проживання тощо). Взагалі з існуючою сьогодні процедурою призначення керівних кадрів в галузі освіти згодні тільки 23,5% керівників РУО.

Розглядаючи питання мотивації бути призначеним на відповідну посаду, необхідно підкреслити, що для 57,9 % — це було бажання щось змінити в своїй районній освітній системі, для 36,8% — важливою була іміджева складова і тільки для 5,3 % — матеріальні підстави.

26,3% начальників РУО вважають, що в сучасних умовах призначення на посаду повинно відбуватися за результатами професійного тестування, 10,5% — за результатами співбесіди і 63,2% — в процесі реалізаці ... Читати далі »
Переглядів: 800 | Дата: 08.10.2014

« 1 2 3 4 ... 29 30 »
Форма входу
Пошук
Останні публікації
Останні теми на форумі
  • Збільшення пенсійного віку. (18)
  • Матеріали з питань ЦЗ та БЖД (1)
  • Працевлаштування та розподіл навантаження в школі (10)
  • Харчування в школі (2)
  • людська заздрість (4)

  • Важливо
    Наше опитування
    Чи будуть ближчим часом реальні реформи в середній освіті?
    Всього відповідей: 140
    Поділитися з друзями
    Теги
    Партнери
    репетиторы математики
    Статистика сайту

    Проверка тиц


    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0