Головна » 2015 » Серпень » 16 » Англійська мова в школі - Ми "за" ... і навіть проти

Англійська мова в школі - Ми "за" ... і навіть проти
21:02
   

    Міністерство освіти збільшило кількість уроків англійської мови в середній школі. Не з власної ініціативи. У ході передачі "10 хвилин з прем'єр-міністром. Освіта", яку в липні транслювали провідні телеканали, Арсеній Яценюк несподівано повідомив країні: "Я дав доручення збільшити кількість годин у середній школі з вивчення іноземних мов".
  Напевно, це перший в історії України прем'єр-міністр, який, не маючи професійного досвіду у шкільній освіті, так детально втручається в роботу середньої школи. Не «доручаю уповноваженому органу влади обдумати і запропонувати конкретні кроки щодо вирішення такої проблеми" (як це має бути в по-справжньому демократичному суспільстві з сильною владною вертикаллю), а категоричне "я дав доручення".
   Своє рішення Арсеній Петрович пояснює так: "Світ змінився. І для того, щоб ти був конкурентним в цьому світі, ти повинен знати багато іноземних мов. Це ще одне джерело придбання нових знань".
   З таким аргументом важко не погодитися. Про вивчення іноземних мов сказано в коаліційній угоді, в Стратегії-2020. І все це треба якось виконувати, а виконання демонструвати реальними кроками. Але чи допоможе тут несподівано нав'язане міністерству освіти вказівку - можна посперечатися.
   Реальна історія. В одній київській школі з поглибленим вивченням іноземних мов зустрічали іноземну делегацію. Вирішено було, що кращі учні будуть спілкуватися з гостями виключно англійською мовою. Але як же здивувалися і гості, і господарі, коли з'ясувалося, що вони говорять на якихось різних англійських мовах, погано розуміють один одного. Цікаво, якщо в такій школі ми додамо кількість годин на вивчення іноземної мови, ситуація кардинально зміниться?
   Знаю молоду старанну вчительку, "відмінницю-краснодіпломніцу". Кожен день прописує з дітьми нові слова - кожне по рядку. І читає-перекладає текст з підручника. Задає дітям багато і безсистемно. Майже у всіх її учнів є репетитори - роблять з дітьми непідйомну "домашку" і дають хоч якісь системні ази мови. Чи є сенс у збільшенні кількості таких "ефективних" занять без спеціальної перепідготовки вчителя? Може, краще вивільнити час на якісні мовні курси або репетитора?
   Вікторія Иванищева, менеджер проектів Британської Ради в Україні, зазначає: "Якщо ми хочемо виховати, виростити вчителя нового покоління, нам потрібно вносити зміни в систему підготовки майбутніх вчителів та систему їх перепідготовки. Сьогодні з 100% годин, які відводяться на підготовку вчителів, на методику викладання йде всього 3%. Якщо ми задумаємося над цифрами - про який вчителя ми можемо говорити? Учитель, у якого немає інструменту, з яким він піде працювати в класі. Що відбувається зараз? У більшості випадків учні читають, перекладають, переказують, виконують вправи з граматики і лексиці. Тобто, іншими словами, ми розвиваємо їх знання з граматики, знання слів, але ми не знаємо, як це все докупи зліпити, щоб нарешті заговорити. Так що фокус не тільки в школі, а й у вищих навчальних закладах, де готують майбутніх вчителів. Набагато простіше працювати тільки зі знаннями. Набагато складніше розвивати вміння наших учнів. У педагогічних вузах методику зазвичай читають викладачі, які ніколи не працювали в школі. Яким чином я, яка не має досвіду роботи, наприклад, хірургом, можу робити операції. Я теоретично знаю, як це робити. Але я практично ніколи цього не робила ".
   Більшість шкільних вчителів жодного разу в очі не бачили носіїв мови. А ті, хто добре володіє іноземною, не підуть масово в школу на тисячу гривень зарплати. Ось і процвітає в школах буйним цвітом "совьетік інгліш". Нам його треба ще більше і негайно?
 Мар'яна Трифон, методистка Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, вчитель англійської мови: "Коли мене запитують, що треба зробити, щоб усі наші учні вільно заговорили по-англійськи, я завжди відповідаю банально просто: треба, щоб заговорили вільно всі вчителі. У нашій області 1197 вчителів англійської мови, з них, напевно, 60% ніколи в житті не спілкувалися з носієм мови. Про яку соціокультурної компетенції, нюансах мови, функціональної адекватності можна говорити? Тому, перш за все, я б сказала: для підвищення якості навчання нам треба запросити як мінімум по волонтеру в кожний обласний інститут, в кожну школу з поглибленим вивченням англійської мови. Звичайно, бажано взагалі в кожну школу. Це перше. Наступне - забезпечення кількості годин на курсах підвищення кваліфікації. Ми забезпечуємо вчителів моніторингом інноваційних процесів, сукупністю технологій інтерактивного навчання , безліччю чудових общепедагогических дисциплін, які читаються українською мовою. Але, на жаль, учитель навіть за ті два-три тижні перебування на курсах не має можливості підвищити свій професійний рівень ".
   Запрошення волонтерів-носіїв мови з-за кордону - справді важливий момент реформування системи вивчення іноземної мови. Так було, наприклад, у Грузії. У 2010 році туди приїхали три тисячі вчителів-волонтерів з США, Великобританії, Канади, Австралії, Нової Зеландії. І практично в кожній грузинській школі, навіть у сільській, були викладачі-носії мови.
   Ще одне питання - якість підручників і програм з іноземної мови. Вибір невеликий - або отримати в шкільній бібліотеці вітчизняну книжку (яка навряд чи зможе конкурувати з написаною носіями мови), або купити за свій рахунок іноземні підручники (більш якісні, але дуже дорогі).
   Не всі школи мають належну матеріальну базу для організації якісного навчання - не те що сучасні лінгафонні кабінети та програмне забезпечення, а навіть просто широкосмуговий інтернет.
   Посол Канади в Україні Роман Ващук: "Я працював у Сербії, країні, економічні показники якої не дуже відрізняються від України, але де рівень активного вживання англійської мови значно вище. У великій мірі завдяки тому, що там титруються, а не дублюються іноземні фільми і програми. Я думаю, що це був би непоганий експеримент для суспільного мовлення України: показувати цікаве іноземне утримання, зокрема фільми, оригінальною мовою (англійською або іншою) з українськими титрами. Якось дивно виходить, що єдині програми, які в Україні виходять з титрами - російські з титрами українською невідомо для кого ".
   Проблему вивчення іноземної мови треба вирішувати системно. І в Україні є ентузіасти, які роблять перші кроки. У червні в Національній раді реформ була представлена ​​громадська ініціатива - Національна програма вивчення та популяризації іноземних мов Go Global. Вона охоплює чотири напрямки: популяризація англійської мови, впровадження його в систему держслужби, введення нових стандартів вивчення та оцінювання в системі середньої та вищої освіти, запровадження загальнонаціональної програми запрошення в Україну носіїв іноземних мов.
   На круглому столі "Speak Global - Go Global - іноземна мова в системі середньої освіти", присвяченому обговоренню програми, один з її ініціаторів, Мустафа Найєм, пояснив: "Перш за все, ми хочемо змінити систему освіти. Єдине, що ми планували спочатку - це все ж підвищити якість викладачів і знайти той інструмент, яким ми можемо вимірювати знання. Це головна проблема зараз ... "
У тому, що зміни в системі освіти потрібні, сумнівів немає. От тільки з чого починати - з збільшення кількості уроків, а вже потім переходити до підготовки їх якісного наповнення? Доручення прем'єра свідчить про підтримку ним такого шляху. А може варто було б навпаки? З причин, викладених вище?
   Є ще один нюанс. Той, хто працює в школі, знає, що всі плани на новий навчальний рік складаються заздалегідь. У квітні-травні проводиться "комплектація" школи, коли кожен учитель з'ясовує, які уроки буде вести в наступному році, яка в нього буде навантаження і, відповідно, зарплата. До початку сезону відпусток кожна школа складає навчальний план і затверджує його в управліннях освіти. У цьому документі визначено, скільки уроків на тиждень з кожного предмета планується проводити.
   А тепер працівники освіти вийдуть з відпусток і дізнаються про сюрприз: все треба переграти. І знову затвердити в управліннях освіти. Щоб додати години вчителям іноземної мови, треба буде їх у когось забрати. Навіть один урок в кожному класі - не дрібниця, якщо помножити на кількість класів і шкільних "паралелей".
   Звичайно, всі ці зміни - не настільки вже непідйомні завдання. Але навіщо такий поспіх, навіщо зривати "стоп-кран", якщо поїзд вже пішов? Чи справді збільшення кількості уроків - невідкладна, найголовніша і актуальна задача? Якщо вже так кортить - можна ввести його, принаймні, з наступного навчального року. А за цей час дати школам підготуватися і паралельно запустити хоч якісь супутні системні кроки.
   Ідею, з якою виступив у телеефірі Арсеній Яценюк, раніше озвучила Лілія Гриневич. Було це в червні на круглому столі "Speak Global - Go Global - іноземна мова в системі середньої освіти" .До речі, всі наведені вище слова фахівців і представників іноземних посольств прозвучали саме в тій аудиторії.
   Лілія Гриневич звернулася до представниці МОН Оксані Коваленко: "Єдине, що я рекомендувала б, щоб ми отримали чіткий посил буквально вже з нового навчального року - як зміниться кількість навчальних годин у загальноосвітній школі? Тому що без цього кроку всі інші складові не принесуть достатнього ефекту ". Коваленко відповіла, що міністерство відкрито до збільшення годин, але над цим питанням працює група. А пізніше перед телекамерами виступив з дорученням Арсеній Яценюк.
   Свою позицію Лілія Гриневич пояснила так: "Перш за все, в нашій системі освіти (у порівнянні з іншими країнами, де англійська нерідний), ми бачимо дуже невелика кількість годин на вивчення мови. Сьогодні більшість українських дітей навчається в загальноосвітніх навчальних закладах, де у них дві години на тиждень. Для порівняння, в школах з поглибленим вивченням іноземних мов - 5 годин щотижня, а в старших класах з додатковими спеціалізованими годинами іноді виходить до 9-10 годин мови. У нас в звичайній школі у випускника в одинадцятому класі є 3:00 . Цим очевидно закладається неуспіх у досягненні відповідного рівня. Ми повинні внести зміни в навчальний план загальноосвітньої середньої школи ... "
   Будемо відверті - спеціалізована і звичайна загальноосвітня школа відрізняються не тільки кількістю годин. Тому косметична операція по додаванню уроків нікого не вилікує. Спеціалізовані школи вважаються більш престижними. Часто - з усіма витікаючими наслідками: батьківськими благодійними внесками, доплатами вчителям, додатковими платними послугами. Тут вчителі мають можливість отримувати хоча б невелику доплату, а діти - додаткові платні заняття.
   І сама Лілія Гриневич зазначила: "Одна з найбільших системних проблем системи освіти України в цілому - нерівність доступу до якісної освіти. І, вибачте, якщо ми сьогодні беремо 6-річну дитину, відразу відбираємо його в спецшколу, і ця дитина має можливість отримати від держави кошти на свою освіту як мінімум у півтора рази більші, ніж дитина в звичайній загальноосвітній школі, ми відразу закладаємо нерівність. Закладаємо нерівність кількістю годин, поділом на групи, доплатою вчителям, і тому, якщо ми вибираємо для себе певні пріоритети (а в цьому випадку мова йде про іноземні мови), то такі можливості ми повинні розповсюдити на якомога більшу кількість дітей. Тому що ми повинні зрозуміти, що сьогодні благополуччя суспільства залежить від освіти мас ".
   Але й спеціалізована школа - не панацея. Згадаймо результати ЗНО цього року з англійської мови. З 71 тисячі учасників тільки 13 осіб набрали максимальну кількість тестових балів. У нас так мало випускників спеціалізованих шкіл? 21%, тобто кожен п'ятий, навіть не почали виконувати завдання "напиши листа товаришу".
   Збільшення годин при поганій якості - неефективний шлях вирішення проблеми. У нас не тільки вивчення іноземної мови кульгає, у нас і природно-математичну освіту в кризі. Так що ж, завтра дамо доручення міністерству освіти збільшити кількість уроків математики? Післязавтра - хімії, біології і так далі? Завантажимо дітей по саме "нимагу", щоб їм продихнути було ніколи? А ще врахуйте наш вінегрет в шкільних програмах. За словами експертів, вони страждають надмірним об'ємом навчального матеріалу, перевантажені другорядною інформацією, фактами, що не відповідає віковим можливостям учнів. Ось де потрібно генеральне прибирання робити! Тоді й резерв годин можна буде знайти.
   Що ж можна зробити сьогодні, за рахунок чого збільшити кількість уроків іноземної мови? Варіантів кілька: збільшити шкільну навантаження дітей (а як же здоров'я?) Або "відкусити" годинник від інших предметів. Наприклад, від української мови чи літератури які, разом з іноземним входять в один блок предметів навчального плану - "мова і література". (У кого на таке підніметься рука?)
  Виконуючи доручення прем'єр-міністра, МОН пішло третім, найменш травматичним шляхом: виділило додаткові години на англійську з резервних уроків, так званої варіативної частини навчального плану. Ці додаткові, оплачувані державою годинник, призначені для предметів за вибором. (Їх і так кіт наплакав, тому відкусити багато на користь іноземної мови неможливо).
   Згадалося: колись саме за втручання в варіативну частину, яка дає школі хоч крихітний ковток свободи, ми критикували міністерство Табачника. І ось знову довелося запустити туди руку.
  Міністерство освіти потрапило в незручне становище: в разі чого шишки невдоволення посипляться на МОН, а якщо все пройде спокійно - прем'єр зможе назвати себе реформатором, який реально щось робить і спонукає до того підлеглих.
  Але насправді є інші дуже важливі питання, пов'язані з підтримкою вивчення іноземних мов. І саме вони є невідкладними.
   Волонтери-носії мови готові їхати в Україну. Про це говорили на круглому столі представники посольств. Але вони підкреслили - "потрібно створити інфраструктуру, щоб люди не опинилися десь без будь-якої підтримки". І саме за Кабміном закріплена "координація міністерств і відомств щодо підтримки програми приїзду в Україну носіїв іноземних мов" - принаймні, так зазначено на сайті Національної ради реформ в програмі Go Global. До речі, прем'єр-міністр є одним з гарантів виконання цієї програми і членом Нацради реформ.
   Представник групи британських видавництв зазначила: "Нам дорікають, що у нас дуже дорогі підручники. Хочу сказати, що британські підручники мають 20% ПДВ. В інших країнах світу це 7%. Може, можна було б якось зробити, щоб це не було вантажем для батьків? "
   Працівник освіти з Вінницької області, який не назвав свого імені, сказав: "Ми говоримо, що вчитель повинен робити, що він відстав. Але давайте подумаємо про те, що він має. Він отримує 1047 гривень заробітної плати. І якщо ми на цьому рівні залишимо вчителя, у нас не буде вчителя ".
   Збільшення кількості уроків англійської мови можливо і було б цікавою ідеєю. Але далеко не як перший крок. Коли і як його зробити, повинні вирішувати фахівці та уповноважені на це органи влади. І яке б рішення не приймалося - у ньому має бути якомога менше політики. Більше довіри та командної роботи. Те, що ми бачимо сьогодні - погані симптоми.

Окасана Онищенко, Зеркало недели. Украина
 
Переглядів: 1385 | Додав: BOSS
Форма входу
Пошук
Останні публікації
Останні теми на форумі
  • Збільшення пенсійного віку. (18)
  • Матеріали з питань ЦЗ та БЖД (1)
  • Працевлаштування та розподіл навантаження в школі (10)
  • Харчування в школі (2)
  • людська заздрість (4)

  • Важливо
    Наше опитування
    Чи будуть ближчим часом реальні реформи в середній освіті?
    Всього відповідей: 140
    Поділитися з друзями
    Теги
    Партнери
    репетиторы математики
    Статистика сайту

    Проверка тиц


    Онлайн всього: 21
    Гостей: 21
    Користувачів: 0