Єдина Країна! Единая Страна!

Статті

Головна » Статті » Охорона праці у школі

Державні санітарні правила і норми влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерною технікою в навчальних закладах.
Державні санітарні правила і норми влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерною технікою в навчальних закладах.

«Державні санітарні правила і норми ДСанПіН 5.5.6.009-9» 


  ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Головного державного
 санітарного лікаря України 
ЗО грудня 1998р. №9

1. Загальні положення.

1.1.Державні санітарні правила і норми влаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах вста¬новлюють нормативи фізичних чинників, що створюються комп'ю¬терами при Їх роботі.

1.2. Правила містять вимоги до умов розміщення та обладнан¬ня кабінетів і комп'ютерної техніки.

1.3. Правила поширюються на всі види персональних елек¬тронно-обчислювальних машин і їх складових частин (відеомонітори, системні блоки, клавіатуру, принтери та ін.) та ігрові комплек¬си, що сконструйовані на основі електронно-променевих трубок,

1.8. Відповідальність за обов'язкове дотримання встановлених цими Правилами гігієнічних вимог і нормативів покладається на посадових осіб, фахівців організацій і фізичних осіб, що займають¬ся підприємницькою діяльністю, розробкою, виробництвом, заку¬півлею, реалізацією і застосуванням персональних комп'ютерів та ігрових комплексів з використанням комп'ютерів. Відповідальність несуть також фізичні особи та організації, що займаються проекту¬ванням, будівництвом, реконструкцією, оснащенням приміщень на¬вчально-виховних закладів всіх типів і форм власності (державні, відомчі, приватні), призначених для експлуатації персональних комп”ютерів.

1.9. Проектна документація на будівництво і реконструкцію навчальних приміщень для експлуатації ПК повинна бути погод¬жена і органами Державного санепідемнагляду України. Відкрит¬тя кабінетів обчислювальної техніки узгоджується з органами держсанепідем нагляду після проведення необхідних лабораторно-інструментальних досліджень. На кожний кабінет комп'ютерної техніки повинен заповнюватись санітарний паспорт.

1.10. Керівники навчально-виховних та позашкільних закладів всіх типів незалежно від форм підпорядкування і власності зобо¬в'язані привести робочі місця користувачів персональ¬них комп'ютерів у відповідність з вимогами цих Правил.

1.11. Державний санітарний епідеміологічний нагляд за вико¬нанням цих Правил, гігієнічна оцінка на відповідність робочих місць, оснащених персональними комп”ютерами, здійснюється органами і закладами Дер¬жавної санітарно-епідеміологічної служби України та відповід¬них науково-дослідних установ МОЗ України.

1.13. При порушенні «Санітарних норм і правил влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці на персональних комп'ютерах» винні притягу¬ються до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відпові¬дальності згідно Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст. 10,19, 20, 24, 40.

2. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК.

2.1. Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулюва¬ти, або штори.
2.2. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.
2.3. Кабінети, обладнані комп'ютерною технікою, в навчаль¬них закладах повинні розміщуватись в окремих приміщеннях з при¬родним освітленням та організованим обміном повітря.
Площа на одного працюючого, який працює за ПК, повинна складати не менше 6,0 кв. м, об'єм — не менше 20 куб. м- Площа учбових приміщень з ПК повинна розраховуватись не більш як на 12 чоловік.
2.4. Стіни, стеля і підлога та обладнання кабінетів комп'ютер¬ної техніки повинні мати покриття із матеріалів з матовою факту¬рою з коефіцієнтом відбиття: стін — 40—50%, стелі — 70—80%, підлоги — 20—30%, предметів обладнання — 40—60% (робочого столу — 40—50%, корпуса дисплею та клавіатури — ЗО—50%, шаф та стелажів — 40—60%).
2.5. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.
2.6. Забороняється використовувати для оздоблення інтер'є¬ру приміщень комп'ютерних класів полімерні матеріали (дерев'яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття, плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик тощо), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищу¬ють граничне допустимі концентрації.
Вміст шкідливих хімічних речовин в повітрі учбових приміщень з комп'ютерною технікою не повинен переви¬щувати середньодобові концентрації, що наводяться в «Переліку граничне допустимих концентрацій забруднюючих речовин в ат¬мосферному повітрі населених пунктів» № 3086-84 від 27.08.84 р. та доповненнях до нього, які затверджені Міністерством охорони здоров'я».

3. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць

3.1. Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освіт¬лення.
3.2. Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В 2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
3.3. Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійсню¬ватись системою загального освітлення. Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосо¬вуватись переважно люмінесцентні лампи.
3.4. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях в кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екра¬нах дисплеїв — не вище приведених в таблиці 1.

Таблиця 1 Норми освітленості в кабінетах і класах з персональними комп”юторами.

Характеристика роботи Робоча поверхня Площина Освітленість лк. Примітка
Робота переважно з екранними дисплеями ПК
( 50% робочого часу) Екран
Клавіатура
Стіл В
Г
Г 200
400
400 Не вище
Не нижче
Не нижче
Робота переважно з документами
(з екранами дисплеїв ПК менше 50 % робочого часу). Екран
Клавіатура
Стіл В
Г
Г 200
400
500 Не вище
Не нижче
Не нижче
Проходи основні Підлога Г 100 


Примітка: В - вертикальна площина. Г - горизонтальна площина.
3.5. Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді су¬цільних або переривчастих ліній світильників.
3.6. Для загального освітлення припустимо застосування світильників наступних класів світлорозподілу прямого світла та переважно відбитого світла. Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонен30.11.2001р.
3.7. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° з вертикаллю в поздовжній та по¬перечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, за¬хисний кут світильників повинен бути не менше 40.
3.8. Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок за¬гального освітлення приймається рівним 1,4.
3..9. Необхідно проводити чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також заміну перегорілих ламп у міру їх виходу з ладу.
3.10.Співвідношення яскра¬вості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т. ін.) не повинно перевищувати 5:1, між поверхнями робочого екрану і оточенням (стіл, обладнання)—10:1.
3.11. Величина коефіцієнту пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%. Газорозрядні лампи повинні застосовуватись в світильниках загального та місцевого освітлення з високочастот¬ними пускорегулюючими апаратами 
3.12. Необхідно передбачити обмеження прямої близкості від джерел природного та штучного освітлення. Яскравість великих поверхонь (вікна, світильники тощо), що знаходяться у полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.
Мірою захисту від прямої блискості має бути зниження яскра¬вості видимої частини їй джерел світла шляхом застосування спеціаль¬них розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.
3.13. Повинні передбачатись заходи щодо обмеження відби¬тої блискості на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура).
Яскравість полисків на екрані не повинна перевищувати 60 кд/кв. м. Яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

4.Вимоги, що забезпечують захисту працюючих від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань.

4.3 Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м від будь-якої поверхні відеомонітора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів які наведені у табл..3

Таблиця 3
Діапазон частот Гранично допустимі рівні електричного поля, В/м Гранично допустимі рівні магнітного поля , нТл
5 Гц – 2 кГц 25 250
2 КГц – 400 Кгц 2,5 25
3 МГц - 30 Мгц 25 2,5

Примітка :показники у таблиці введені у дію з 01.01. 2001р
.
4.3.2. При проведенні вимірювань рівнів електричного пола точ¬ки вимірів повинні бути розташовані навколо відеомонітора по ок¬ружності з центром посередині дисплея. Відстань від умовної поверхні відіомонітора до тестового зонду (антени вимірювального приладу) повинна дорівнювати 50 см. У діапазоні 5 Гц — 2 КГц вимірювання необхід¬но проводити у точці, розташованій прямо перед поверхнею дисп¬лея. У діапазонах 2 КГц —400 КГц та 3 МГц— ЗО МГц вимІрювання необхідно проводити у чотирьох точках з інтервалом 90°.

При вимірюваннях електричного і магнітного поля екран дис¬плея необхідно заповнити літерою «Н» у білому відображенні па чорному фоні (чи навпаки).

4.3.4. Контроль рівнів електромагнітного випромінювання відеодисплейних терміналів, ПК та інших електронних дисплей¬них приладів виконується:

• виробником при проведенні перевірки якості кожного відео-дисплейного терміналу:
• установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я Украй їй, що пройшли атестацію з фізичних факторів у Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, при проведенні вибіркового санітарного нагляду за вІдеодисплейною тех¬нікою заводу-виробника та при ввезенні в Україну імпортної продукції;
• майстернями, що ремонтують відеодисплейну техніку, пе¬ред здачею останньої замовнику.

4.4. Середня напруженість статичного електричного поля відеомонітора на умовній поверхні обличчя користувача з середніми антропометричними даними на відстані від екрана 0,30 м на осі, нормальній до поверхні екрана, яка проходить через його центр, при відносній вологості повітря не більше 30% не повинна перевищу¬вати 7 кВ/м при тривалості роботи з відіомонітором, що не перевищує 1 годину на добу, та 3,5 кВ/м при більшій тривалості роботи.
4.4,1. Середня напруженість статичного електричного поля відіомонітора на умовній поверхні об¬личчя користувача з середніми антропометричними да¬нними визначасться шляхом множення показників вимірювача напру¬женості на поправковий коефіцієнт К, який розра¬ховують за формулою:
К=0, 60 х 0.19хd,

де d - розмір діагоналі екрана відіомоніторав, м.

4.5. Потужність експозиційної дози невикористаного іонізую¬чого випромінювання в будь-якій точці на відстані 0,05 м від всіх поверхонь відеомонітора не повинна бути такою, щоб потужність еквівалентної дози не перебільшувала 0,1 мбер/год.
4.6. Інтенсивність ультрафіолетового випромшювання на відстані 0,3 м від екрану не повинна перевищувати в діапазоні довжин хвиль 400—320 нм — 2 Вт/кв. м, 320—280 нм — 0,002 Вт/кв. м, ультрафіоле¬тового випромінювання в діапазоні 280—200 нм — не повинно бути.

 5. Вимоги до мікроклімату

5.1. В кабінетах та класах учбових закладів, де навчання про¬водиться із застосуванням персональних комп'ютерів, температу¬ра повітря повинна бути 19,5±0,5°С, відносна вологість повітря 60± 5% швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.
5.2. Рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працю¬ючого екрану відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 50 000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб. см повітря.
5.3. Оптимізацію іонізованності повітря на робочих місцях рекомендується проводити за допомогою біполярних корон¬них аероіонізаторів (лампа Чижевського прим.Ц.) зі створенням оптимальних рівнів легких пози¬тивних і негативних аероіонів в межах 1000—3000 іонів в куб. см кожної полярності.
5.4. В кабінетах та класах учбових закладів повинен бути за¬безпечений 3-кратний обмін повітря за 1 годину. Для охолодження та очищення повітря від пилу в кабінетах та класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери, які мають позитивний гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи ГСЕУ МОЗ (БК-1500, БК-2000, БК-2500 та ін.).


6. Вимоги, що забезпечують захист працюючого від шуму та вібрації

6.1. Шум, що створюється роботою персональних комп”ятерів у класах, умовно мож¬ливо віднести до постійного.
6.2. Параметрами постійного шуму, що підлягають нормуван¬ню, є рівні звукового тиску 8 дБ в октавних смугах частот з серед¬ньо-геометричними частотами 16, 31,5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц, рівні звуку 8 дБ.

Класи комп'ютерної техніки рекомендується обладнувати ПЕОМ, корегований рівень звукової потужності яких не перевищує 45 дБ.
6.3. Вібрація на робочих місцях, що створюється ПЕОМ, не повинна бути вище значень, які представлені в табл. 4.

Таблиця 4
Нормативний параметр Середньометричні частоти
октанових смуг Коректовані рівні, в дБ W
 2 4 8 16 31,5 63 
Віброшвидкість 79 73 67 67 67 67 72
Віброприскорення 25 25 25 31 37 43 30


7. Вимоги до обладнання та організації робочого місця

7.1. При конструювашіі ПК та організації робочого місця обладнаного відеомонітором, слід забезпечити відповідність кон¬струкції елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру виконуваної діяль¬ності, комплексності технічних засобів, форм організації праці.
7.2. Основним обладнанням робочого місця з ПК є відеомонітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло), допоміжним — пюпітр, підставка для ніг тощо..
7.3. Екран відеомонітора ПК в залежності від висоти символів рекомендовано розміщувати на відстані 400—800 мм від очей кори¬стувача.
Для забезпечення точного та швидкого читання інформації в зоні найкращого бачення площина екрану відеомоніітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повин¬на бути передбачена можливість переміщення відеомонітора на¬вколо вертикальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85° і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні.
7.4. Клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітора для за¬безпечення можливості її оптимального розташування та прийняття раціональної робочої пози.
Висота клавіатури на рівні середнього ряду не повинна пере¬вищувати 30мм. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні сто¬лу на відстані 100—300 мм від краю, який повернутий до користу¬вача. Кут нахилу до панелі клавіатури має знаходитись в межах від 5° до 15°.
7.5. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати мож¬ливість оптимального розташування на робочій поверхні облад¬нання, при цьому треба враховувати його кількість та конструк¬тивні особливості (розмір монітора, клавіатури, пюпітра тощо) та характеру роботи, що виконується.





Категорія: Охорона праці у школі | Додав: BOSS (23.09.2009)
Переглядів: 8048 | Теги: компютерні кабінети, компютери у школі, Державні санітарні правила і норми, охорона праці в школі, влаштування кабінетів інформатики
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Категорії розділу
Доповіді на масові заходи [8]
Вітання [14]
Кадрова робота [2]
Фінансово-господарська робота [0]
Юридичні питання [2]
Організація навчально-виховного процесу [14]
Охорона праці у школі [26]
Інше з адміністративної роботи [8]
Останні публікації
  
Пошук
Останні теми на форумі
  • Електронні системи - журнали, щоденники - в школі (3)
  • навантаження (4)
  • безпека дітей і вчителів у школі (0)
  • неповне педнавантаження вчителя (3)
  • Активні канікули (0)

  •   
    Форма входу
    Свята та події
    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
    Останні новини
    Поділитися з друзями
    Теги
    Партнери

    Статистика сайту

    Проверка тиц


    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0