Головна » 2013 » Листопад » 23 » Болонська й шкільна системи: взаємозв'зок

Болонська й шкільна системи: взаємозв'зок
14:19

Майбутнє вкрите навіть від тих, хто його робить.

Анатоль Франц 


Проблема

Знаю школи, які дзеркально скопіювали деякі елементи Болонської системи, котра задумана для гармонізації діяльності університетів Європи. Причому мова про школи І-ІІІ ступеня, хоча за здорового глузду лише певну частину старшокласників потрібно привчати до новітніх університетських стандартів.

У контексті останніх однією із проблем є те, що зазвичай випускник основної школи (5-9 класи) читати-писати вміє, але змісту прочитаного не уявляє та не розуміє, а щоб описав наявне, то й годі сподіватись.

"Добрим" окозамилювачем цьому стало широке використання електронних презентацій, коли зміст слайдів не пояснюється чи поглиблюється, а просто зчитується з екрана. Навіть прості питання до тільки-но зачитаного вводять "доповідача" у ступор.

Якщо ми не байдужі до результатів своєї діяльності, то має постати питання: "Як з цим бути?"

Хоча можна й далі просто "проходити програму", тобто триматись принципу "моя хата скраю, я нічого не знаю". Більше того, навіть заспокоювати власне сумління афоризмами від видатних. Наприклад: "Я часто каюсь в тому, що говорив, але рідко шкодую про те, що мовчав", Абу-ль-Фарадж.

Втім, якщо рядовий учитель ще може й "помовчати", то технологічне "мовчання" завуча чи директора школи – це як ігнорування посадових обов'язків.

Школа ж бо існує не просто, щоб проводились уроки – а задля досягнення якісної освітньої підготовленості своїх випускників.

Пошук

Є сенс відштовхнутися від відомого: щоб навчитися плавати, треба плавати; щоб навчитися розмовляти іноземною, треба нею розмовляти; щоб навчитися водити авто, треба сідати за кермо та їхати. Аналогічно:

Щоб розуміти наукові тексти, не достатньо їх копіювати, візуально чи письмово – потрібне опрацювання їхнього змісту.

До речі, дехто, усвідомивши, якими слабкими є мовні вміння учнів традиційної школи, намагаються змусити відомі своєю ефективністю ліцеї відкривати класи середньої чи навіть молодшої ланки. Такі прямолобі дії здатні лише спотворити саме поняття ліцею й на десятиліття загальмувати формування справжньої профільної освіти старшокласника через адекватну його віку та схильностям ліцейську мережу.

Дуже важливим є розуміння, що навчально-розвивальна ефективність опрацювання наукових текстів стає можливою лише за умови її системного впровадження.

Ініціативи окремих вчителів-новаторів не буде достатньо – бо епізодичне не здатне творити системне. Треба, щоб певні навчальні процедури повторювались під час вивчення майже всіх предметів. Це як, приміром, запровадження так званих предметних диктантів під час вивчення фізики, хімії, математики тощо, котрі дозволяють вчителю тримати "руку на пульсі" щодо засвоєння формальних базових понять.

Приклад багаторічної роботи по адаптації школярів до майбутньої Болонської системи вчителями нашого ліцею підтверджує її ефективність щодо покращення рівня розуміння учнями змісту наукової інформації. Більше того, вчителі-мовники помітили, що учні стали краще розуміти й літературні тексти. Як-то кажуть: "А то! Хто б сумнівався: кількість завжди переходить у нову якість".

Техніка

Для формування необхідного рівня розуміння учнями описових текстів ми зробили наступне:

– доповнили перелік обов'язкових для всіх, крім інформатики та фізкультури, видів атестації семестровою оцінкою за роботи на "болонський бал". Така атестація стала елементом заохочення учнів до самостійної роботи над базовим програмним матеріалом у присутності вчителя та за допомогою вчителя. Мова не йде про самостійні роботи учнів удома чи прямолінійне конспектування ними тих чи інших текстів;

– враховували, що офіційна семестрова оцінка рівня навчальної компетентності учня ліцею з того чи іншого предмета визначається: а) плановими тематичними атестаціями щодо вміння учня застосовувати програмні знання; б) додатковим середнім балом – у деяких учителів – за серію самостійних робіт, які також проводяться в режимі, що виключає як консультації по ходу їх виконання, так і спроби списати;

– підняли мотивацію учнів до осмисленого опрацювання програмної інформації, додавши в розрахунок загальної середньої ще й підсумковий за семестр "болонський бал".

У назву закладено саме основи "Болонського освітнього контексту" як того тренду, котрий підтримує різні форми самостійності студентів, викладачів та горизонтально узгоджену автономію університетів. Ми виходили з того, що більшості старшокласників доведеться як в університетах, так і в інших нішах самостійно розбиратися в інструкціях та кресленнях, схемах та сценаріях тощо.

Під час заняття, яке сплановано як робота на "болонський бал", учень залучає всі доступні йому джерела інформації – конспект, підручник, інтернет тощо – та, головне, вчасну консультацію самого вчителя.

Акцент ставиться на розвиток задатків учня до пошуку йому необхідного в різних джерелах стандартної програмної інформації заради формування власного інтелектуального продукту – а не простої копії тексту.

До того ж гарно спрацьовує принцип неперервної освіти: протягом семестру учні живуть не тільки "від сесії до сесії", а й постійно опрацьовують програмний базовий матеріал під опікою вчителя. Це привчає й самого вчителя не тільки добре пояснювати теорію, демонструвати алгоритми виконання завдань та оцінювати, а й забезпечувати індивідуальний супровід кожного окремого учня.

Залікові роботи, що є елементами "болонського балу", виконуються на окремих подвійних папірцях із тим, щоб ті учні, котрі не встигли завершити роботу чи пропустили її з різних причин, виконуючи за бажанням завдання вдома, не мали змоги просто списувати в інших учнів. Комплекти робіт з оцінками "залік/незалік" чи на певний бал здаються на підшивку в порядку, що розповсюджується для всіх аудиторних тематичних атестацій.

Тобто визначальні для учнів результати їхньої діяльності "належать" не окремим учителям – а ліцею загалом. Так завжди можна було як проапелювати оцінку, так і побачити рівень точності самих учителів.

Учень має право доопрацювати "незалікову" роботу самостійно чи за допомогою вчителя під час планових консультацій останнього. Після визначення семестрової оцінки, пропущені роботи на "болонський бал" вже не приймаються.

Учителям тих предметів, котрі мають значну кількість класів однієї паралелі – чотири й більше – доцільно ув'язати всі свої програмні практичні роботи саме в комплекс "болонського балу". Адже так отримуються посильні умови для перевірки стандартизованих практичних робіт.

Ризики

Мова – про ризики традиційної шкільної моделі, котрі з'являються під впливом вікових особливостей старшокласників.

Колись замкненість системи освіти Радянського Союзу відповідала сутності самої політичної "конструкції", за якої ні для населення, ні для країни в цілому не було великою бідою невизнання радянських дипломів у світі. Окремі спеціалісти фізико-математичного та природничого профілю й так високо поціновувались будь-де, бо проходили "атестацію" військо-промисловим комплексом.

Але часи змінилися. І відтепер Україна вже не може дозволити собі самозамкненості чи орієнтації на зв'язки лише з Росією. Тому-то й виникла практична потреба долучитись до болонського процесу.

Зміст навчальних програм та форми їхнього опрацювання, рівень практичних умінь та об'єктивність атестацій випускників ВНЗ мають відповідали сучасним загальносвітовим стандартам, у яких, до речі, не має місця списуванню чи плагіату.

Ми з колегами розуміємо справу так, що було б нечесним ігнорувати реалії майбутнього життя своїх випускників і не готувати їх до того. Тому й започаткували навчальну роботу на "болонський бал" як системну – так працюють усі вчителі-предметники.

Було враховано, що наш учительський загал і так достатньо вкладають себе в те, щоб тримати учнів веденими та скерованими фронтально.

У той же час міцні практичні вміння без певної самодостатності одним лише копіюванням готових думок не сформувати. Учителі мають "витягти зі схованки" особи учня вміння думати самостійно, що так добре відповідає сенсу слова "ви-ховання". До речі, це принципово відрізняється від сутності російського варіанту – "воспитания", яке передбачає патерналістське постійне підготовування – "питание".

З появою у вчителя ще й функцій консультанта учні пізнають біблейське: "Стукайте й вам відчинять" та смак до командної діяльності – досить учителю привчити учнів консультуватись не тільки в нього, а й у друзів по класу.

Такі підходи стають дуже доречними в підготовці до ЗНО, бо все краще пам'ятаються, коли прописується осмислено. Тобто, завдання мають орієнтувати на те, щоб скласти порівняльну таблицю, виділити окремо явища, окремо характеристики, намалювати "дерево" явища, яке відображає його структуровані параметри, установити відповідності, послідовності, протиріччя тощо.

Усе це стає полем творчості кожного вчителя й слугує ще й засобом його професійного саморозвитку та зростання.

Зміни на краще в носіїв базового рівня неминуче призведуть до змін на краще для України в цілому, чого так хотілось би.


Володимир Бєлий

За матеріалами: Українська правда. Життя
Переглядів: 736 | Додав:
Форма входу
Пошук
Останні публікації
Останні теми на форумі
  • переведення директора на посаду вчителя (2)
  • Збільшення пенсійного віку. (22)
  • Зменшення кількості предметів у школі (10)
  • Харчування в школі (5)
  • Електронні системи - журнали, щоденники - в школі (6)

  • Наше опитування
    Чи будуть ближчим часом реальні реформи в середній освіті?
    Всього відповідей: 172
    Партнери
    Статистика сайту


    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0