Головна » 2013 » Листопад » 23 » Призначення кадрів у сфері освіти: необхідність зміни процедури

Призначення кадрів у сфері освіти: необхідність зміни процедури
14:13


Модернізація системи освіти безпосередньо пов’язана зі створенням ефективної системи управління цією сферою, що можливо лише за умови послідовної державної кадрової політики. Призначення на керівні посади осіб, які мають необхідну професійну компетентність, є важливим чинником надання якісних освітніх послуг населенню України, сталого розвитку держави. Існуюча сьогодні процедура призначення керівних кадрів у сфері освіти потребує суттєвого вдосконалення з урахуванням як позитивного, так і негативного вітчизняного й зарубіжного досвіду та перспектив розвитку країни. 

В Україні сьогодні не існує єдиного положення щодо призначення керівних кадрів у сфері освіти. Як правило, вимоги до їхнього призначення прописані в окремих пунктах Положень про управління освіти різних рівнів або навчальні заклади. Їхній аналіз свідчить про недосконалість існуючої процедури.

Нагальною потребою часу є розробка послідовної державної кадрової політики, в першу чергу — щодо призначення керівників у галузі освіти тільки за умови проходження ними спеціальної магістерської підготовки. В якості прикладу слід навести вимоги до призначення керівників у системі освіти більшості розвинених країн світу (США, Канади, Австралії та ін.). У цих країнах для призначення на керівну посаду в сфері освіти необхідно отримати ступінь Leadership in Learning, Education Leadership тощо.

В Україні існуюча сьогодні система призначення керівних кадрів у системі освіти передбачає проведення циклу співбесід кандидата з керівниками органу управління, який здійснює призначення, та представниками окремих служб. Процедура ця не є нормативно обумовленою, більше того — вона не передбачає визначення рівня фахової компетентності претендента зайняти ту чи іншу посаду, з’ясування його комунікаційних, психологічних, менеджерських та інших особливостей, наявність спеціальної освіти та ін. У багатьох випадках вона є суто формальною. Ситуація не поліпшилася і після затвердження змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

Крім того, на призначення керівника не впливає громадськість, що вже на початковому етапі робить неможливою саму ідею державно-громадського управління освітою.

В сучасних умовах має бути розроблений чіткий алгоритм цієї роботи, який потрібно відобразити у відповідних нормативних документах. Кандидати в майбутні керівники мають добре розуміти, якими професійними компетенціями вони повинні оволодіти для того, щоб обійняти ту чи іншу посаду, і як ці компетенції будуть вимірюватися. На цьому шляху, крім удосконалення нормативної бази, необхідна розробка методичних матеріалів для використання відповідними органами управління освітою і місцевими громадами.

Сьогодні нагальною потребою є усунення протиріч між процедурою призначення керівних кадрів у сфері освіти і вимогами до їхньої професійної підготовки. Обов’язковим, з нашої точки зору, є посилення вимог до освітнього рівня претендентів на керівні посади. Перш за все, це наявність магістерського ступеня. Керівники регіонального рівня повинні мати вчений ступінь. Жорсткішими пропонується зробити і вимоги до наявності педагогічного й управлінського стажу, що буде унеможливлювати обіймання керівних посад у сфері освіти особами, що не пройшли певні щаблі в освітянській ієрархії. Для керівників регіонального рівня важливим є також наявність певного стажу державної служби. Орієнтовні вимоги ми відобразили в таблиці 1.

Таблиця 1

Пропозиції щодо вимог до призначення керівних кадрів у сфері освіти України
Рівень управління
Вимоги до керівника
Особа,

що призначає на посаду

Регіональний рівень
− повна вища педагогічна освіта;

− наявність магістерського ступеня за спеціальністю «Державне управління»;

− наявність ученого ступеня;

− загальний педагогічний стаж −15 років;

− стаж роботи на керівних посадах в системі освіти − 5 років;

− стаж державної служби − 3 роки;

− проходження професійного тестування з проблем менеджменту освіти.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України за поданням голови ОДА.

Районний (міський) рівень
− повна вища педагогічна освіта;

− наявність магістерського ступеня за спеціальністю «Державне управління» або «Управління навчальним закладом»;

− загальний педагогічний стаж − 10 років;

− стаж роботи на керівних посадах в системі освіти − 3 роки;

− проходження професійного тестування з проблем менеджменту освіти.
Начальник Головного управління освіти і науки ОДА за поданням голови РДА або міського голови.

Рівень навчального закладу
− повна вища педагогічна освіта;

− наявність магістерського ступеня за спеціальністю «Державне управління» або «Управління навчальним закладом»;

− загальний педагогічний стаж − 5 років;

− проходження професійного тестування з проблем менеджменту освіти.
Начальник районного (міського) відділу (управління) освіти



Деякі вимоги, запропоновані нами у таблиці 1, носять емпіричний характер і підлягають подальшому обговоренню науковою громадськістю і представниками органів управління освітою. Це, перш за все, стосується тривалості мінімального стажу державної служби для осіб, що розглядаються як претенденти на керівні посади в системі освіти, та їхнього загального педагогічного стажу.

Окремо слід зупинитися на професійному тестуванні претендентів на керівні посади в системі освіти. Сьогодні така процедура в нормативно обумовленому переліку відсутня, що в багатьох випадках веде до призначення на керівні посади осіб, які не володіють елементарними компетенціями. Бажано було б, щоб тест з професійної компетентності керівника включав би завдання за такими напрямами, як: законодавство України з питань освіти, теорія освітнього менеджменту, теорія якості освіти, основи фінансово-економічної діяльності, основи теорії оцінювання та ін. Необхідно також запровадити систему спеціалізованих психологічних тестів.

Відділи кадрів відповідних управлінь освіти всіх рівнів не спроможні виконати таку складну і змістовну роботу. Ми вважаємо, що відповідні повноваження необхідно надати Українському центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) та підпорядкованим йому регіональним центрам, які сьогодні організаційно, технічно і методично готові до виконання цієї роботи. Претендент на посаду повинен обов’язково надати в конкурсну комісію відповідний сертифікат. Такий підхід буде потребувати створення в структурі центрів незалежного оцінювання відповідних структурних підрозділів, які будуть готувати і проводити професійне тестування керівників освіти і педагогічних працівників на предмет їхньої професійної компетентності.

Необхідно також внести зміни й уніфікувати механізм призначення керівних кадрів у сфері освіти. Існуюча сьогодні система, коли призначення здійснюються головою районної державної адміністрації або головою міської ради, є хибною, бо в існуючій процедурі професійний чинник не є головним. Дуже часто це особиста або політична відданість, кумівство тощо. Велика плинність керівних кадрів у сфері освіти є почасти наслідком саме цієї ситуації. Призначення керівних кадрів в системі освіти повинно відбуватись відповідними органами управління освітою за поданням органу влади певної території. Зміна процедури зменшить вплив політичного чинника на процес призначення керівних кадрів.

Проведені нами дослідження показали, що серед чинників, які впливають на зміну керівників у системі освіти, на першому місці стоять політичні (63,2% опитаних керівників районних (міських) управлінь освіти), тоді як низький рівень професійної підготовки посідає тільки друге місце (21,1% ).

Ми розглядаємо керівні кадри сфери освіти, в тому числі, як суб’єкти моніторингової діяльності в галузі освіти. Обійнявши після закінчення магістратури, як правило, керівні посади, відповідні особи стають суб’єктами управління і вони повинні чітко формулювати мету і завдання своєї управлінської діяльності, реалізовувати управлінські функції, кваліфіковано оцінювати проміжні й кінцеві результати діяльності. Важливим аспектом цього процесу є прийняття ефективних управлінських рішень щодо забезпечення якості освіти, в тому числі — на основі моніторингової діяльності.

Особливу увагу потрібно звернути на створення компетентнісної моделі керівника в галузі освіти. Разом з тим, відповідна модель повинна бути технологічно і змістовно узгоджена з компетентнісною моделлю випускника магістратури за відповідною спеціальністю чи спеціалізацією.

Виходячи з викладеного вище, можна зробити такі висновки:

1. Існуюча сьогодні в України система професійної підготовки і призначення керівних кадрів у сфері освіти є неефективною і потребує суттєвої модернізації.

2. Суттєвим недоліком підбору і призначення кадрів є наявність корупційних схем і політичного чинника.

3. На часі є розробка і затвердження окремих документів: «Положення щодо призначення керівних кадрів у сфері освіти України», «Положення щодо професійного тестування керівних кадрів у сфері освіти», «Положення про атестацію керівників у сфері освіти».

4. Удосконалення потребує нормативно-правова база, що регламентує діяльність навчальних закладів і органів управління освітою в контексті її впливу на кадрову політику в системі освіти.

5. Потребує поліпшення мотиваційна складова кадрової політики у сфері управління освітою, в тому числі й фінансова.


За матеріалами: education-ua.org

Переглядів: 2277 | Додав:
Форма входу
Пошук
Останні публікації
Останні теми на форумі
  • переведення директора на посаду вчителя (2)
  • Збільшення пенсійного віку. (22)
  • Зменшення кількості предметів у школі (10)
  • Харчування в школі (5)
  • Електронні системи - журнали, щоденники - в школі (6)

  • Наше опитування
    Чи будуть ближчим часом реальні реформи в середній освіті?
    Всього відповідей: 172
    Партнери
    Статистика сайту


    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0