Головна » 2011 » Жовтень » 17 » Щодо правил вступу до ВНЗ у 2012 році

Щодо правил вступу до ВНЗ у 2012 році
21:07

Всі, хто якимось чином пов’язаний із середньою освітою, з нетерпінням чекали проекту нової редакції прийому до ВНЗів.І ось він з’явився. Є над чим подумати вчителям, батькам, випускникам. 

Певно, в школах вчителі жваво обговорюватимуть документ

Міркуючи таким чином, згадую 2009 рік, коли результати ЗНО заносилися до атестату. Вчителі тоді переконували дітей, що таки потрібно регулярно вчити предмет, оскільки ЗНО не вчитель в школі, який просто «погладить по голівці» й підвищить бал…

Того року багато медалістів НЕ підтвердили власних високих досягнень. З’являється питання – чи не краще було би зовсім ліквідувати поняття медалі. Якщо учень –медаліст, то він повинен максимально ідеально володіти усіма шкільними предметами. А також бути відмінним спортсменом. Вже, виходячи з цього, людині закривається шлях до відзнаки, якщо, до прикладу, вона не є взірцевим фізкультурником? … Не часто дитина з чудовими математичними здібностями може бути відмінним лінгвістом і, навпаки. В такому випадку вчителі просто прагнуть «підтягнути» оцінки учневі, щоби « не псувати дитині майбутнє». До речі, діти дуже чітко й, до того ж швидко, відчувають, що їх «тягнуть» з якогось предмету. Дехто говорить про те, інші – користуються. В такому випадку є два варіанти розвитку подій – перший, це коли учень все ж таки намагається вчити предмет, до якого не лежить душа; і другий – коли дитина просто перестає над ним працювати із думкою «все одно стоятиме високий бал». В обох випадках виховна складова не приваблива, хоча перший таки кращий, бо тут виявляється сила духу людини. Другий варіант розвиває споживацькі очікування від майбутнього.

Минулого року цікавилась результатами вступу до вишів дітей, яких знаю не один рік. Дівчинка-медалістка не потрапила до жодного обраного ВНЗу. Чи не повинна у батьків виникнути думка про те, що вчителі просто-напросто обманули їх? Адже ті, передивляючись доччині оцінки, відвідуючи школу були певні того, що дівчинка ЗНАЄ на відмінно курс шкільної програми. Коли «на гора» вийшли її справжні знання, то тут вже нікому нічого не пред’явити. Час минув. Ще й доля дитині поламана, оскільки віра у власні сили похитнулась. Що чекає її в майбутньому? Настрої, в яких переважатиме «життя несправедливе і через те мені, трапились складні завдання», або «я нічого не варта, бо всі вчаться там, де хотіли, а я ні»( така думка вже існує ), «все купується і продається, отже інші купили результати ЗНО» ?

Чи не було би доцільніше проводити щорічні іспити в школах , починаючи із 4 класу, таким чином, щоби їх приймали люди, далекі від ЦІЄЇ школи. Таким чином дитина змалку привчається до думки, що знання та вміння перевірятимуться реально, а не надумано. Вчителі – до того, що НЕ ВОНИ виставлятимуть остаточний бал. До того ж бал, виставлений вчителем повинен був би збігатися із балом, отриманим дитиною на іспиті. Співпадання цих балів і було б на перших порах критерієм для оцінювання роботи вчителя. Досвід такого підходу є, не завжди він позитивний для вчителя, але корисний для всіх – і вчителів, і дітей. Зустріла в Інтернеті інформацію, про те, як в одній із шкіл дитина, якій вчителька поставила відмінний бал, іспит склала на «незадовільно», то мусила проходити випробування ще раз («іспит» проводився неофіційно). В іншому випадку ВСІ діти підтвердили той рівень знань та вмінь, на який були оцінені вчителькою. Позитивне й корисне - діти були свідомі того, що хтось сторонній буде слухати їх відповіді.

Результати цьогорічних моїх випускників радують тим фактом, що всі, хто того прагнув і отримав достатньо високі бали, попали на бюджетне навчання. Рівень ЗНО підтвердив рівень балів, виставлених дітям. Вважаю це найвагомішим власним досягненням. Але для такого результату знадобилось багато років працювати і самій, щоби мати змогу виставляти реальні бали, і дітям, із думкою про те, що колись їм стануть в нагоді отримані знання та вміння.

Адже кожен прагне стати студентом вищого навчально закладу. А для складання ЗНО потрібні знання, здобуті в школі на протязі не одного року навчання. До слова – вважаю, що саме бал з математики говорить про регулярність роботи дитини під час навчання в школі.

Наступна вступна компанія. Знову реально впливатиме вступ бал атестату (або свідоцтва про базову середню освіту). В Інтернеті часто можна зустріти зауваження про те, що в олімпіадах перемагають учні, що мають з предмету аж не відмінні бали. Та й рівень шкіл доволі різниться. В школі математичній відмінна оцінка з математики й відмінна оцінка звичайної школи завжди відрізнятимуться. Те ж саме для шкіл гуманітарного напрямку. То ж чи не доцільніше було би не брати до уваги балу атестата.

Можливо варто ввести можливість неотримання документа про освіту, так, як про це розповідають росіяни. В цивілізованих країнах світу цілком нормально сприймають те, що людина НЕ МАЄ документа про повну середню освіту. Такі люди ТАМ працюють на касі(касирами), або зайняті іншою справою, яка дає можливість заробити на життя.

При такому підході існує можливість розподілити дітей таким чином, щоби ті, хто просто НЕ БАЖАЄ працювати головою, прагли працювати руками. А, як наслідок, після навчання в школі здобували робітничу професію. Таким чином поступово все стало б на правильні місця. Ті ж, хто має на меті займатися наукою, стати інженером, або лікарем – працюватимуть на те, щоби отримати того атестата чи свідоцтво про неповну середню освіту і з міцними знаннями.

Тут і виховна складова, оскільки поступово люди привчатимуться до систематичної праці та відповідальності за власний вибір шляху в житті. На сьогодні ця відповідальність перекинута на плечі батьків. Бо, коли бачиш, як 22 річний леґінь їде з мамою вступати до магістратури, то стає трохи дивно від думки про його майбутнє, і про майбутнє його країни.

Щодо вступу студентів медичних коледжів до університету в проекті досить правильно записано. Чи не доцільно було би передбачити аналогічні права для випускників педагогічних коледжем, адже вони свідомо обирають майбутню спеціальність. Мають більше практичної роботи з дітьми, аніж випускник школи. До того ж, якщо прийматиметься до уваги шкільна медаль, то варто було б звернути увагу на тих випускників коледжів, які закінчили навчання, отримавши диплом з відзнакою.

Щодо пункту 6.12. … надання ним згоди на оприлюднення результатів зовнішнього незалежного оцінювання (вступних екзаменів) та наявності підстав для вступу поза конкурсом фіксується в заяві вступника і підтверджується його особистим підписом.

Думаю правильно було б автоматично оприлюднювати підстави для вступу поза конкурсом, щоби не виникало в суспільстві думки про те, що знову править бал корупція, коли перші рейтингові місця в списках рекомендованих до зарахування посядуть абітурієнти, що мають право на пільги, бали яких будуть меншими, аніж у тих, хто йде за ними, а причин такого стану не спостерігається.

Щодо обмеження кількості ВНЗів, та напрямів, до який абітурієнт має право подати заяви. Ось тут виникає порівняння із можливостями життя європейця. Адже, закінчивши школу, дитина не має досвіду життя, не завжди може остаточно визначитись із напрямком руху в ньому .( Я маю на увазі тих, всебічно розвинених дітей, які таки існують в нашій країні.) Чи не було би доцільніше збільшити їм можливість вибору. Хоча б до 5 напрямків. Це просто 5 спеціальностей, які можуть бути й спорідненими за напрямком діяльності, як фізика – біофізика – біологія, філологія-журналістика... Адже хороший математик може цікавитись і фізикою, і біологією, і географією, і правом (де логіка мислення не завадить, як і добра пам’ять), і літературою або малюванням.

Або дозволити студентам міняти напрямки навчання через рік-два після початку.

Часто чую, як деякі наші університети, після закінчення прийому, оголошують про додатковий набір на певні спеціальності. Можна було б вступну кампанію рознести трохи в часі. Спершу приймали б до найпрестижніших, після закінчення прийому, другою хвилею – менш престижні ВНЗи набирали б студентів собі. Одного з минулих років такий прийом в країні відбувався, коли в різний час приймали абітурієнтів НаУКМА та університет ім.Т.Шевченка. Було доволі зручно. Обидва університети набрали своїх студентів. А вже після набору до тих дітей, які не пройшли, але набрали пристойні бали, підходили з пропозиціями про вступ (але на контракт) представники інших вишів (авторка була свідком того).

Як там не буде, але саме ці діти, які навчаються сьогодні, які стануть студентами наступного року, визначатимуть життя нашої держави через пару десятиліть. І ті чіткі правила гри, за якими вони попадуть до обраних вишів, стануть впливовим чинником до їх світосприйняття, а отже і розбудови держави Україна.

Анна Солчан


За матеріалами: blogs.korrespondent.net
Переглядів: 2072 | Додав: cholovic | Теги: вступ до ВУЗу, вступ до ВНЗ 2012, правила вступу у ВУЗи
Форма входу
Пошук
Останні публікації
Останні теми на форумі
  • переведення директора на посаду вчителя (2)
  • Збільшення пенсійного віку. (22)
  • Зменшення кількості предметів у школі (10)
  • Харчування в школі (5)
  • Електронні системи - журнали, щоденники - в школі (6)

  • Наше опитування
    Чи будуть ближчим часом реальні реформи в середній освіті?
    Всього відповідей: 172
    Партнери
    Статистика сайту


    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0